Смотреть больше слов в «Українсько-англійському словнику з прав людини»
ВІРОВІДСТУ́ПНИК (людина, що відреклася від своєї віри, релігії), ВІДСТУ́ПНИК, БОГОВІДСТУ́ПНИК, РЕНЕГА́Т, ДИСИДЕ́НТ, ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ, НЕДО́ВІРОК (той, хто ... смотреть
людина, яка виступає проти політичної організації через непогодження з її ідеологією. Вперше дисиденти сформувалися у структурі релігії і церкви. Віруючі, які були противниками пануючої течії або інститутів церкви, дістали назву дисидентів. У політиці так називають людей, громадян, які негативно ставляться до пануючих соціально-політичних інститутів згідно ідеологічних мотивів. англ. dissident; нім. Dissident m=; угор. disszidens; рос. диссидент.... смотреть
-а, ч. 1) Особа, релігійні погляди якої розходяться з догматами панівної церкви; віровідступник. 2) Той, хто не згодний з ідеологією, пануючою в країн... смотреть
імен. чол. роду, жив.муз., політ.диссидент
дисиде́нт[диесиедент]-нта, м. (на) -нтов'і/ -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
-а, ч. 1》 Особа, релігійні погляди якої розходяться з догматами панівної церкви; віровідступник.2》 Той, хто не згодний з ідеологією, пануючою в країн... смотреть
[dysydent]ч.dysydent політ.
дисиде́нт [від лат. dissidens (dissidentis) – незгодний] 1. В країнах Західної Європи особа, релігійні погляди якої розходяться з догматами пануючої церкви. 2. Відступник.... смотреть
1) рел. nonconformist2) політ. (інакомислячий) dissident
дисидент; ч. (лат., незгодний) 1. Незгодний, відступник, бунтівник. 2. У Західній Європі - особа, погляди якої розходяться з догматами пануючої церкви.... смотреть
Єретик, перекидько, перекинчик, іншодум, іншовір, див. ренегат, бунтар
(від лат. dissidens - незгодний) інакодумець, який виступає проти панівної у країні чи суспільстві ідеології, суспільного ладу
{диесиеде́нт} -нта, м. (на) -нтові/ -нті, мн. -нтие, -нтіў.
Дисиде́нт, -та; -де́нти, -тів
дисиде́нт іменник чоловічого роду, істота
Dissident
Dissident
Dissident
полит. диссидент
м.отсту́пник
дисидент, -а