ЗАСВІДЧЕННЯ

засвідчення ім. attestation, certification; authorization, verification;нотаріальне \~ notarization; notarial attestation;

Смотреть больше слов в «Українсько-англійському словнику з прав людини»

ЗАСВІДЧУВАТИ →← ЗАСВІДЧЕНИЙ

Смотреть что такое ЗАСВІДЧЕННЯ в других словарях:

ЗАСВІДЧЕННЯ

-я, с. 1) Дія за знач. засвідчити. 2) Документ, який свідчить що-небудь.

ЗАСВІДЧЕННЯ

[zaswidczenńa]с.zaświadczenie, świadectwo

ЗАСВІДЧЕННЯ

імен. сер. родузасвидетельствование

ЗАСВІДЧЕННЯ

рос. засвидетельствование підтвердження достовірності конкретних дій, процесів, явищ або їхніх результатів.

ЗАСВІДЧЕННЯ

-я, с. 1》 Дія за знач. засвідчити.2》 Документ, який свідчить що-небудь.

ЗАСВІДЧЕННЯ

(англ. witnessing)   підтвердження правильності конкретних дій, процесів, подій або їх результатів.

ЗАСВІДЧЕННЯ

(фактів) averment, (в тому числі документа, підпису тощо) certification, verification, verifying

ЗАСВІДЧЕННЯ

Посвідка, свідоцтво, див. атестат

ЗАСВІДЧЕННЯ

Засві́дчення, -ння; -чення, -чень і -ченнів

ЗАСВІДЧЕННЯ

Witnessing, testifying, authentication

ЗАСВІДЧЕННЯ

засві́дчення іменник середнього роду

ЗАСВІДЧЕННЯ

-я n zaświadczenie

ЗАСВІДЧЕННЯ СПРАВЖНОСТІ ПІДПИСУ

testimony of the verity of the signature

T: 97