ОЧЕВИДЕЦЬ

очевидець ім. eyewitness; witness;

Смотреть больше слов в «Українсько-англійському словнику з прав людини»

ОЧНИЙ →← ОЧІЛЬНИК

Смотреть что такое ОЧЕВИДЕЦЬ в других словарях:

ОЧЕВИДЕЦЬ

ОЧЕВИ́ДЕЦЬ, дця, ч.Той, хто був безпосереднім свідком, спостерігачем якої-небудь події, пригоди.Де-не-де по купках переговорювалася найновіша подія тиж... смотреть

ОЧЕВИДЕЦЬ

СВІ́ДОК (людина, яка особисто бачила що-небудь), ОЧЕВИ́ДЕЦЬ, САМОВИ́ДЕЦЬ заст., розм., ПО́СЛУХ заст.; ПОСВІ́ДНИК юр., ПОСВІ́ДЧУВАЧ юр., ПОНЯТИ́Й (свідо... смотреть

ОЧЕВИДЕЦЬ

очеви́дець[очеивидеиц']-идз'ц'а, ор. -идзцеим, м. (на) -идзцеив'і/-идз'ц'у

ОЧЕВИДЕЦЬ

наочний свідок, з. самовидець; п-к ОЧЕВИДНИЙ, (факт) цілком певний, явний, як на папері списаний; (- істину) безперечний, безсумнівний, незаперечний; пр. ОЧЕВИДНО і ОЧЕВИДЯЧКИ, очевидьки, д. живовидячки, г. евідентно, з. навіч, о. як на долоні; ПР. СЛ. ясно, зрозуміло; ВСТ. мабуть, певно.... смотреть

ОЧЕВИДЕЦЬ

(кого/чого) імен. чол. роду, жив.очевидец¤ очевидець події -- очевидец события

ОЧЕВИДЕЦЬ

-дця, ч. Той, хто був безпосереднім свідком, спостерігачем якої-небудь події, пригоди.

ОЧЕВИДЕЦЬ

[oczewydec']ч.świadek

ОЧЕВИДЕЦЬ

Свідок, (вона) свідчиця, див. самовидець

ОЧЕВИДЕЦЬ

-дця, ч. Той, хто був безпосереднім свідком, спостерігачем якої-небудь події, пригоди.

ОЧЕВИДЕЦЬ

{очеиви́деиц} -и́дзца, ор. -и́дзцеим, м. (на) -и́дзцеиві/-и́дзцу.

ОЧЕВИДЕЦЬ

【阳】 目击者, 目睹者

ОЧЕВИДЕЦЬ

Очеви́дець, -дця, -ви́дці, -дців

ОЧЕВИДЕЦЬ

очеви́дець іменник чоловічого роду, істота

ОЧЕВИДЕЦЬ

Сьведка

ОЧЕВИДЕЦЬ

-дця m naoczny świadek

ОЧЕВИДЕЦЬ

очевидець, -дця

ОЧЕВИДЕЦЬ

ім eye-witness

ОЧЕВИДЕЦЬ

თვითმხილველი

ОЧЕВИДЕЦЬ

очевидец

ОЧЕВИДЕЦЬ

сьведка

ОЧЕВИДЕЦЬ

сьведка

T: 154